Ангіоневротичний набряк, відомий також як набряк Квінке, представляє собою стрімку реакцію організму на певний подразник, частіше алергічного характеру.

Зазвичай цей стан супроводжується значним набряком обличчя, шиї, слизової оболонки рота та горла, а також верхньої частини тулуба. Існує можливість розповсюдження набряку на внутрішні органи.

Набряк Квінке може бути небезпечним для життя через ризик здавлювання гортані та порушення дихання, включаючи його повністю припинення. У таких ситуаціях негайна медична допомога є обов’язковою.

Симптоми набряку Квінке

Фото: СИМПТОМИ НАБРЯКУ КВІНКЕ

Симптоми цього стану розвиваються швидко – від кількох хвилин до години. Легкий набряк може раптово зростати, призводячи до ускладнень.

Зазвичай спочатку опухають повіки, губи, щоки, язик та піднебіння. Іноді ураження обмежується лише слизовою оболонкою гортані, не розповсюджуючись на обличчя.

Незабаром може виникнути здавлення дихальних шляхів, що супроводжується задишкою, сильним кашлем, захриплістю голосу та неможливістю ковтання слини.

Поруч з цими симптомами може з’явитися кропив’янка, виражена червоними плямами, схильними до злиття. Також може виникнути свербіння та печіння шкіри.

Набряк Квінке можна впізнати за такими проявами:

  • Швидким наростанням симптомів.
  • Сильним набряком обличчя, язика, горла.
  • Утрудненим диханням та ковтанням.
  • Відчуттям нестачі повітря.
  • Сильним сухим кашлем.
  • Охриплістю голосу.
  • Кропивницею, свербінням та печінням шкіри.
  • Головним болем.
  • Втратою свідомості.

Перша допомога при набряку Квінке: як допомогти людині до приїзду лікаря?

У разі, якщо пацієнт проявляє кілька з описаних вище симптомів і їх стан погіршується, перше, що потрібно зробити – це викликати бригаду лікарів, а поки вони прибудуть, надати першу допомогу.

Рекомендується:

  1. Дати пацієнту антигістамінний препарат в одноразовій дозі, яка зазначена в інструкції. Якщо є ліки для ін’єкцій, провести ін’єкцію – це прискорить дію. Або використовувати препарати, які лікар призначив раніше.
  2. Зручно посадити пацієнта та намагатися заспокоїти його, оскільки стрес може призвести до обструкції дихальних шляхів.
  3. Допомогти пацієнту видалити зіткнення, що може заважати диханню: розстібнути комір сорочки, видалити ланцюжок.
  4. Застосувати холодний компрес на область набряку (за умови, що відсутня алергія на холод).
  5. Якщо відома причина алергічної реакції, намагатися усунути її. Можна вмити обличчя, промити рот та горло. У випадку укусу комахи або тварини промити рану та застосувати холодний компрес.

Причини ангіоневротичного набряку

Зазвичай ангіоневротичний набряк розвивається під впливом алергічної реакції.

Гістамін, що виділяється під час імунної відповіді, призводить до розширення капілярів і збільшення проникності їх стінок, що спричиняє набряк слизових оболонок та шкіри.

Спричинити цей механізм може гостра алергія на:

  • Вживання певних продуктів.
  • Прийом певних лікарських засобів.
  • Використання побутової хімії.
  • Вдихання пилку рослин.
  • Контакт з тваринами.
  • Укус комахи та інше.

Набряку Квінке також можуть сприяти: переохолодження або перегрів, стрес, фізичне перенавантаження, недосипання, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, аутоімунний тиреоїдит, деякі захворювання печінки та інше.

Види набряку Квінке

Залежно від причин та механізму розвитку виділяють два типи:

  • Алергічний набряк Квінке – розвивається при сильній алергії, коли подразник потрапляє в організм через систему травлення, дихальну систему або шкіру.
  • Псевдоалергічний набряк Квінке – виникає у людей з генетичним порушенням системи комплементу, яка відповідає за імунні та алергічні реакції. Його може спровокувати хімічні або теплові подразники, а також фізичне навантаження та стрес.

Діагностика набряку Квінке

Згідно з клінічними проявами та анамнезом, лікар ставить діагноз ангіоневротичного набряку.

Після надання першої допомоги та стабілізації стану пацієнта рекомендується провести диференційну діагностику.

У деяких випадках схожі прояви можуть бути пов’язані з іншими станами, такими як дерматоміозит, гіпотиреоз, стискання верхньої порожнистої вени та інші.

Для визначення причин ангіоневротичного набряку та зменшення ризику повторення рекомендується провести:

  • Алергопроби – для визначення відомих алергенів та оцінки реакції шкіри.
  • Лабораторні та інструментальні дослідження для визначення рівня та активності C1-інгібітора, аутоімунних порушень та лімфопроліферативних захворювань.

Лікування набряку Квінке

Фото: ЛІКУВАННЯ НАБРЯКУ КВІНКЕ

При вираженому набряку Квінке пацієнта госпіталізують до терапевтичного стаціонару або відділення інтенсивної терапії.

Перш за все фахівці лікують гострі симптоми. При сильному набряку гортані та ризику утрудненого дихання може бути проведена інтубація для відновлення нормального дихання.

Одночасно вводять ін’єкційно антигістамінні, гормональні та судинозвужувальні препарати, а також проводять детоксикацію організму.

Як усувати ангіоневротичний набряк гортані псевдоалергічної природи?

Лікування ангіоневротичного набряку гортані псевдоалергічної природи включає комплекс заходів, спрямованих на зменшення вираженості симптомів та попередження повторення епізодів.

Для успішного усунення цього стану слід дотримуватися індивідуально підібраного плану лікування, який може включати такі кроки:

  1. Призначення антигістамінних препаратів: Ці ліки допомагають блокувати дію гістаміну, що виникає під час алергічних реакцій і спричиняє розвиток набряку. Антигістамінні препарати можна вживати у формі таблеток або рідини, а також у вигляді ін’єкцій у важких випадках.
  2. Введення C1-інгібіторів: У деяких випадках застосовують препарати, які містять C1-інгібітори, для стабілізації системи комплементу та зменшення інтенсивності алергічних реакцій.
  3. Введення плазми крові: Цей метод може використовуватися у важких випадках псевдоалергічного набряку гортані для нормалізації імунологічних процесів.
  4. Уникання подразників: Пацієнтам рекомендується уникати контакту з відомими алергенами або іншими факторами, що можуть викликати алергічну реакцію.
  5. Імунотерапія: У деяких випадках лікар може рекомендувати імунотерапію, яка полягає в поступовому введенні пацієнту мінімальних кількостей алергену з метою зменшення відповіді організму на цей алерген.

Важливо негайно звертатися до лікаря при перших ознаках ангіоневротичного набряку гортані. Лікар проведе необхідні обстеження, визначить причину реакції та розробить індивідуальний план лікування, що враховує особливості стану пацієнта.

Профілактика набряку Квінке

Профілактика набряку Квінке спрямована на уникнення контакту з алергенами та іншими факторами, які можуть викликати алергічні реакції.

Ось кілька порад щодо профілактики:

  • Алергопроби: Проведення алергопроб допомагає визначити, на що саме ви алергічні. Це дозволяє уникати контакту з конкретними алергенами, які можуть спричиняти розвиток набряку Квінке.
  • Уникання алергенів: Якщо ви відомо, на що ви алергічні, намагайтеся уникати контакту з цими алергенами. Це може включати уникання певних продуктів, зміну оточуючого середовища або застосування засобів індивідуального захисту (наприклад, масок для обличчя при алергії на пилок).
  • Дотримання дієти: Якщо ви знаєте конкретні продукти, які можуть викликати алергічні реакції, уникайте їх вживання. Дієта може бути важливим аспектом профілактики.
  • Антигістамінні препарати: Якщо у вас вже були епізоди алергічних реакцій, лікар може рекомендувати приймати антигістамінні препарати як профілактичний захід, особливо в періоди підвищеного ризику (наприклад, весна при алергії на пилок).
  • Імунотерапія: У випадках сильних алергій лікар може рекомендувати імунотерапію, що полягає в поступовому звиканні організму до алергену. Це може допомогти зменшити чутливість до алергенів та ризик розвитку набряку.
  • Екстрений набір для першої допомоги: Якщо ви вже маєте алергію та ризик розвитку набряку, завжди тримайте при собі екстрений набір для першої допомоги, який включає антигістамінні препарати та інші необхідні медикаменти.

Звертайтеся до лікаря для консультації та розробки індивідуального плану профілактики, орієнтованого на ваші особливі потреби та ризики.


Стаття має на меті лише інформування і не слід розглядати її як вказівку для самостійної діагностики чи лікування. У випадку виявлення симптомів захворювання, рекомендується консультуватися з лікарем.