Цистит – це захворювання, з яким, на жаль, стикається багато людей, особливо жінок. Неприємні симптоми, біль та дискомфорт можуть суттєво погіршити якість життя. У цій статті ми детально розглянемо, що таке цистит, чому він виникає, як його розпізнати та які сучасні методи лікування існують.
Що таке цистит: загальне уявлення про захворювання
Цистит – це запалення слизової оболонки сечового міхура. Сечовий міхур є органом, де накопичується сеча перед виведенням з організму. Коли його внутрішня оболонка запалюється, виникають характерні симптоми, які можуть варіювати від легкого дискомфорту до сильного болю. Залежно від перебігу та причин, виділяють кілька форм циститу.
Гострий цистит: раптовий початок та виражені симптоми
Гострий цистит зазвичай виникає раптово і характеризується яскраво вираженою клінічною картиною. Пацієнти скаржаться на різкий біль, часте сечовипускання та інші неприємні відчуття. Зазвичай, при своєчасному та правильному лікуванні, симптоми швидко минають.
Хронічний цистит: тривалий перебіг та періоди загострень
Хронічний цистит має тривалий, хвилеподібний перебіг. Симптоми можуть бути менш вираженими, ніж при гострій формі, але вони турбують пацієнта постійно або періодично повертаються у вигляді загострень. Хронічна форма часто розвивається на тлі недолікованого гострого циститу або інших супутніх захворювань.
Інші види циститу (наприклад, інтерстиціальний, геморагічний)
Окрім найпоширеніших гострої та хронічної форм, існують й інші види циститу. Наприклад:
- Інтерстиціальний цистит (синдром болючого сечового міхура): Хронічне захворювання неінфекційної природи, що супроводжується болем у ділянці сечового міхура та частим сечовипусканням.
- Геморагічний цистит: Форма запалення, при якій у сечі з’являється видима кров. Це може бути спричинено інфекціями, деякими ліками або опроміненням.
Чому виникає цистит: основні причини та фактори ризику
Розуміння причин виникнення циститу є ключовим для його ефективного лікування та профілактики.
Інфекційні збудники як головна причина
У переважній більшості випадків (близько 80-90%) причиною циститу є бактеріальна інфекція. Найчастішим збудником є кишкова паличка (Escherichia coli), яка потрапляє до сечового міхура з періанальної ділянки через сечівник (уретру). Рідше причиною можуть бути інші бактерії (стафілококи, стрептококи, протей), віруси або грибки.
Неінфекційні фактори (ліки, хімічні речовини, опромінення)
Хоча інфекції є найпоширенішою причиною, цистит може бути викликаний і неінфекційними факторами:
- Лікарські засоби: Деякі препарати для хіміотерапії можуть викликати запалення сечового міхура.
- Хімічні подразники: Використання певних засобів інтимної гігієни, сперміцидів або навіть піни для ванн може подразнювати уретру та сечовий міхур.
- Променева терапія: Опромінення ділянки тазу може пошкодити тканини сечового міхура.
- Сторонні тіла: Тривале використання сечового катетера.
- Інші захворювання: Цукровий діабет, сечокам’яна хвороба, алергічні реакції.
Фактори ризику: що підвищує ймовірність захворювання
Існують певні фактори, які збільшують ризик розвитку циститу.
Особливості ризиків у жінок
Жінки хворіють на цистит значно частіше за чоловіків. Це пов’язано з анатомічними особливостями:
- Коротший і ширший сечівник, що полегшує проникнення бактерій.
- Близьке розташування уретри до піхви та анусу – природних резервуарів бактерій.
- Гормональні зміни (вагітність, менопауза).
- Статева активність (може сприяти механічному потраплянню бактерій в уретру).
- Використання деяких методів контрацепції (наприклад, діафрагм, сперміцидів).
Фактори ризику у чоловіків
У чоловіків цистит зустрічається рідше і часто пов’язаний з іншими урологічними проблемами:
- Захворювання передміхурової залози (простатит, аденома простати), що порушують відтік сечі.
- Звуження (стриктури) уретри.
- Інфекції, що передаються статевим шляхом.
- Урологічні маніпуляції (катетеризація, цистоскопія).
Загальні фактори ризику (імунітет, супутні хвороби, гігієна)
Незалежно від статі, ризик циститу підвищують:
- Ослаблений імунітет (на тлі хронічних захворювань, прийому імуносупресивних препаратів).
- Цукровий діабет (підвищений рівень цукру в сечі створює сприятливе середовище для бактерій).
- Порушення відтоку сечі (сечокам’яна хвороба, аномалії розвитку сечовивідних шляхів).
- Недостатня або надмірна інтимна гігієна.
- Переохолодження.
- Неповне спорожнення сечового міхура.
Симптоми циститу: як розпізнати запалення сечового міхура
Симптоми циститу можуть бути різними, але деякі ознаки є досить характерними.
Класичні ознаки гострого циститу
Часте та болісне сечовипускання
Це найпоширеніший симптом. Виникає сильний, часто непереборний позив до сечовипускання, навіть якщо сечовий міхур майже порожній. Сам процес супроводжується болем, печінням або різзю в уретрі. Сечовипускання відбувається малими порціями.
Біль внизу живота та над лобком
Пацієнти часто відчувають тупий, ниючий або ріжучий біль у нижній частині живота, безпосередньо над лобковою кісткою. Біль може посилюватися при наповненні сечового міхура та під час сечовипускання.
Зміни сечі (колір, запах, домішки)
Сеча може стати каламутною через наявність бактерій, лейкоцитів та слизу. Іноді вона набуває різкого, неприємного запаху. Можлива поява домішок крові (гематурія), що надає сечі рожевого або червонуватого відтінку.
Загальні симптоми (слабкість, підвищення температури)
При гострому циститі може спостерігатися загальне нездужання, слабкість, втома. Іноді незначно підвищується температура тіла (субфебрильна – до 37.5°C). Висока температура (>38°C), особливо в поєднанні з болем у попереку, може свідчити про ускладнення – поширення інфекції на нирки (пієлонефрит).
Симптоми хронічного циститу
Менш виражені, але постійні або періодичні скарги
При хронічній формі симптоми зазвичай менш інтенсивні. Може турбувати постійний дискомфорт внизу живота, незначне почастішання сечовипускання, неприємні відчуття під час нього.
Загострення під впливом провокуючих факторів
Періоди відносного спокою змінюються загостреннями, які провокуються переохолодженням, зміною дієти, статевим актом, стресом або іншими факторами. Під час загострення симптоми нагадують гострий цистит.
Особливості симптомів у різних груп
Симптоми циститу у жінок
У жінок класичні симптоми (часте, болісне сечовипускання, біль над лобком) є найбільш типовими. Через близькість статевих шляхів цистит може поєднуватися з вагінітом або уретритом.
Симптоми циститу у чоловіків
Окрім типових ознак, у чоловіків біль може віддавати в промежину, пряму кишку, статевий член. Часто цистит у чоловіків є вторинним на тлі простатиту або інших проблем сечостатевої системи.
Ознаки циститу у дітей
У маленьких дітей симптоми можуть бути неспецифічними: підвищена плаксивість, дратівливість, відмова від їжі, блювота, підвищення температури. У старших дітей можуть з’явитися скарги на біль при сечовипусканні, часті походи в туалет, нетримання сечі (особливо нічне, якщо раніше його не було).
Цистит під час вагітності: симптоми та ризики
Вагітні жінки мають підвищений ризик розвитку циститу через гормональні зміни та тиск матки на сечовий міхур. Симптоми схожі на звичайний цистит, але будь-яка інфекція сечовивідних шляхів під час вагітності потребує особливої уваги, оскільки може призвести до ускладнень як для матері (пієлонефрит), так і для плода (передчасні пологи, низька вага при народженні).
Коли необхідно терміново звернутися до лікаря?
Хоча цистит часто сприймається як “несерйозне” захворювання, існують ситуації, коли зволікати з візитом до лікаря небезпечно.
“Червоні прапорці”: симптоми, що вимагають негайної уваги
Негайно зверніться за медичною допомогою, якщо у вас з’явилися:
- Висока температура тіла (>38°C).
- Озноб.
- Нудота, блювота.
- Біль у попереку або боці (може вказувати на пієлонефрит).
- Видима кров у сечі (гематурія).
- Симптоми циститу виникли у чоловіка, дитини або вагітної жінки.
- Симптоми не зникають або погіршуються протягом 2-3 днів лікування.
Чому самолікування небезпечне
Спроби самостійно лікувати цистит, особливо антибіотиками “за порадою знайомих”, можуть призвести до:
- Неправильного вибору препарату та розвитку стійкості бактерій до антибіотиків.
- Переходу гострого циститу в хронічну форму.
- Маскування симптомів більш серйозних захворювань.
- Розвитку ускладнень, зокрема пієлонефриту.
Тільки лікар може правильно встановити діагноз, визначити причину запалення та призначити адекватне лікування.
Діагностика циститу: як лікар встановлює діагноз
Для підтвердження діагнозу та вибору правильної тактики лікування лікар проводить комплексне обстеження.
Збір скарг та анамнезу
Лікар детально розпитує пацієнта про симптоми (коли почалися, характер болю, частота сечовипускання, зміни сечі), перенесені захворювання, спосіб життя, можливі фактори ризику.
Лабораторні дослідження
Загальний аналіз сечі
Це основний аналіз при підозрі на цистит. Він дозволяє виявити ознаки запалення:
- Підвищений вміст лейкоцитів (білих кров’яних тілець).
- Наявність бактерій (бактеріурія).
- Можлива присутність еритроцитів (червоних кров’яних тілець), білка, слизу.
- Виявлення нітритів (продукт життєдіяльності деяких бактерій).
Бактеріологічний посів сечі
Цей аналіз допомагає ідентифікувати конкретного збудника інфекції та визначити його чутливість до різних антибіотиків. Це надзвичайно важливо для призначення ефективної антибактеріальної терапії.
Аналіз крові (за показаннями)
Загальний аналіз крові призначається не завжди, переважно при підозрі на ускладнення (наприклад, пієлонефрит) або для диференційної діагностики. Може виявити ознаки запального процесу в організмі (підвищення ШОЕ, лейкоцитоз).
Інструментальні методи діагностики
УЗД сечового міхура та нирок
Ультразвукове дослідження дозволяє оцінити стан стінок сечового міхура, виключити наявність каменів, пухлин, аномалій розвитку, а також перевірити стан нирок (виключити пієлонефрит, гідронефроз).
Цистоскопія (за показаннями)
Це ендоскопічне дослідження, під час якого лікар за допомогою спеціального приладу (цистоскопа) оглядає внутрішню поверхню уретри та сечового міхура. Цистоскопію зазвичай призначають при хронічному, рецидивуючому циститі, гематурії, підозрі на інтерстиціальний цистит або пухлини.
Сучасні підходи до лікування циститу
Лікування циститу залежить від його форми (гострий чи хронічний), причини та наявності ускладнень.
Медикаментозне лікування
Антибактеріальна терапія
При бактеріальному циститі основою лікування є антибіотики. Вибір препарату, дозування та тривалість курсу визначає лікар, в ідеалі – на основі результатів бактеріологічного посіву сечі. Важливо пройти повний курс лікування, навіть якщо симптоми зникли раніше, щоб повністю знищити інфекцію та запобігти рецидивам і розвитку стійкості бактерій.
Протизапальні та знеболюючі засоби
Для зменшення болю та запалення призначають нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), наприклад, на основі ібупрофену або диклофенаку. Також можуть використовуватися специфічні засоби для полегшення болю при сечовипусканні.
Спазмолітики
Препарати, що розслаблюють гладку мускулатуру сечового міхура (наприклад, дротаверин), допомагають зменшити спазми та полегшити біль і часті позиви до сечовипускання.
Фітотерапія
Рослинні препарати (на основі журавлини, брусниці, мучниці, хвоща польового та ін.) часто використовуються як допоміжний засіб. Вони мають м’яку сечогінну, протизапальну та антисептичну дію. Однак фітотерапія не може замінити антибактеріальне лікування при інфекційному циститі.
Немедикаментозні методи
Режим та дієта при циститі
Під час гострого періоду рекомендується дотримуватися спокою, уникати фізичних навантажень. Важливо скоригувати харчування: виключити гостру, солону, копчену, кислу їжу, алкоголь, каву, газовані напої – все, що може подразнювати слизову оболонку сечового міхура.
Питний режим
Дуже важливо вживати достатню кількість рідини (1.5-2.5 літри на добу, якщо немає протипоказань). Це допомагає “промивати” сечовивідні шляхи, зменшувати концентрацію сечі та виводити бактерії. Перевагу слід віддавати чистій воді, морсам (особливо журавлинному), компотам, трав’яним чаям.
Фізіотерапевтичні процедури
При хронічному циститі в період ремісії лікар може призначити фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, електрофорез, магнітотерапія) для покращення кровообігу в ділянці сечового міхура та зменшення запалення.
Особливості лікування хронічного циститу
Лікування хронічного циститу є складнішим і тривалішим. Воно включає:
- Виявлення та усунення причини хронізації (лікування супутніх інфекцій, корекція анатомічних аномалій, нормалізація гормонального фону).
- Триваліші курси антибіотиків (іноді з профілактичною метою).
- Інстиляції (введення лікарських засобів безпосередньо в сечовий міхур).
- Імунокоригуючу терапію.
- Санаторно-курортне лікування.
Можливі ускладнення циститу
Несвоєчасне або неправильне лікування циститу може призвести до серйозних ускладнень.
Поширення інфекції на нирки (пієлонефрит)
Це найчастіше і найнебезпечніше ускладнення. Інфекція з сечового міхура піднімається сечоводами до нирок, викликаючи їх запалення – пієлонефрит. Це стан, що потребує негайної госпіталізації та інтенсивного лікування.
Гематурія (кров у сечі)
Поява крові в сечі може бути як симптомом самого циститу (особливо геморагічної форми), так і ознакою ускладнень або інших захворювань сечовивідної системи. Значна крововтрата потребує медичного втручання.
Хронізація запального процесу
Недолікований гострий цистит легко переходить у хронічну форму, яка важче піддається лікуванню та значно погіршує якість життя через постійні або періодичні симптоми.
Інтерстиціальний цистит
У деяких випадках хронічне запалення може призвести до розвитку інтерстиціального циститу – стійкого неінфекційного запалення стінки міхура з вираженим больовим синдромом.
Профілактика циститу: як запобігти захворюванню
Дотримання простих правил допоможе значно знизити ризик розвитку циститу або його рецидивів.
Правила особистої та інтимної гігієни
- Регулярно приймайте душ.
- Для інтимної гігієни використовуйте м’які, нейтральні засоби.
- Жінкам важливо підмиватися у напрямку спереду назад, щоб уникнути потрапляння кишкових бактерій в уретру.
- Уникайте використання агресивних гігієнічних спреїв, ароматизованих прокладок.
Достатній питний режим
Пийте достатньо рідини протягом дня, щоб сеча не була надто концентрованою і регулярно вимивала можливі бактерії.
Уникнення переохолодження
Одягайтеся відповідно до погоди, уникайте сидіння на холодних поверхнях, не купайтеся у холодній воді.
Регулярне спорожнення сечового міхура
Не терпіть, якщо відчуваєте позив до сечовипускання. Регулярне спорожнення міхура не дає бактеріям часу для розмноження. Рекомендується спорожняти сечовий міхур до та після статевого акту.
Рекомендації щодо харчування
Збалансоване харчування, багате на вітаміни, підтримує імунітет. Обмежте вживання продуктів, що можуть подразнювати сечовий міхур, особливо якщо ви схильні до циститу.
Своєчасне лікування інших інфекцій
Не запускайте гінекологічні захворювання, інфекції, що передаються статевим шляхом, хвороби нирок та інші вогнища хронічної інфекції в організмі.
Часті запитання (FAQ)
До якого лікаря звертатися при симптомах циститу?
При появі симптомів циститу слід звернутися до сімейного лікаря, терапевта, уролога або гінеколога (для жінок). Лікар проведе первинний огляд та призначить необхідні обстеження.
Чи передається цистит статевим шляхом?
Сам по собі цистит не є захворюванням, що передається статевим шляхом (ЗПСШ). Однак статевий акт може спровокувати його розвиток у жінок, сприяючи потраплянню бактерій в уретру. Деякі ЗПСШ (наприклад, хламідіоз, гонорея) також можуть викликати схожі симптоми (уретрит), тому важливо пройти обстеження.
Як довго лікується гострий цистит?
При неускладненому гострому бактеріальному циститі курс антибіотиків зазвичай триває від 3 до 7 днів. Симптоми часто починають зникати вже через 1-2 дні після початку лікування, але важливо завершити весь призначений курс.
Що категорично не можна їсти та пити при циститі?
Під час лікування та при схильності до циститу варто уникати або обмежувати: гостру, солону, копчену, мариновану їжу, спеції, алкоголь, каву, міцний чай, солодкі газовані напої, кислі фрукти та соки (цитрусові, томатний).
Які аналізи обов’язково здати при підозрі на цистит?
Основними аналізами є загальний аналіз сечі та бактеріологічний посів сечі з визначенням чутливості до антибіотиків. Інші дослідження призначаються лікарем за показаннями.
Чи можна гріти живіт при циститі?
Застосування тепла (грілки) на низ живота може тимчасово полегшити біль за рахунок розслаблення м’язів. Однак тепло також може сприяти посиленню запалення та розмноженню бактерій, а при гематурії – посилити кровотечу. Тому застосовувати тепло можна лише після консультації з лікарем і за відсутності протипоказань (наприклад, високої температури, крові в сечі).
Ключові моменти про симптоми та лікування циститу
Цистит – це запалення сечового міхура, що найчастіше викликається бактеріальною інфекцією. Основні симптоми – часте, болісне сечовипускання та біль внизу живота. Діагностика базується на аналізах сечі, а лікування інфекційного циститу потребує антибактеріальної терапії, призначеної лікарем.
Важливість своєчасного звернення за медичною допомогою
Не ігноруйте симптоми циститу та не займайтеся самолікуванням. Своєчасне звернення до лікаря дозволить встановити точний діагноз, отримати ефективне лікування та уникнути розвитку небезпечних ускладнень і переходу хвороби у хронічну форму. Піклуйтеся про своє здоров’я!